Codein Purple Drank Медногорск

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!

В общем, дело было так. Сидела я дома, скучала, ничего не делала. Решила, что пора наркоту купить, чтобы скоротать время, да и вайб поднять. Но где же найти кусок, который аж раскумаривается?

Сначала пошла к своему дружку, который весь в болтах постоянно ходит. Может, у него найду что-нибудь интересное. Он как раз рецептурные бланки малявой завалил. Но кодеин там не нашла. Вот незадача! Нужно было что-то другое придумать.

Решила поискать в Интернете. Знаете, ребят, там всякие форумы есть, где можно добыть информацию про закладки. Написала я там пост, что хочу купить наркоты, и вот что мне ответили:

Девчонка, не знаю, где кодеин достать, но у меня есть бодряк – первитин! Если хочешь, могу его тебе пристроить. Так что, если заинтересовалась, пиши мне в личку!

Я была в шоке! Интересно, какой он, этот первитин? Никогда не пробовала, но, черт возьми, выпускной же! Надо брать шанс за жопу и попробовать новые ощущения!

Написала я этому хитрому человеку, который предлагал бодряк. Он сказал, что сможет пристроить мне кусок на завтра, но только, если я заплачу за него заранее. Что ж, решила рискнуть, ведь мне очень хотелось повеселиться на выпускном!

Я, находясь в полном ожидании новых ощущений, открыла пакетик. И тут... Пока даже не знаю, как описать это чувство. Залил меня бодряк, словно волна. Чувствовала себя бесконечно сильной, суперзаряженной!

Настроение поднялось до небес! Я чувствовала себя настоящей звездой. Пришла домой, накрасилась яркими красками, нацепила всякие штуки на голову и вышла на улицу. Иду я такая по улице, и тут встречаю свою подругу Лену.

Лена тоже была наркоманкой, и мы с ней всегда хорошо понимали друг друга. Она сразу заметила, что я необычно блестю и спросила, что со мной случилось. А я решила не хранить тайну и рассказала ей всю правду!

Мы с Леной шли в парк. Было уже темнеть, но наше бодрячное настроение не позволяло нам опуститься. Я достала первитин и раздала Лене. Мы стали бегать по парку, орудуя своей энергией. Чувствовала себя непобедимой!

Только представьте, мы просто взлетели! Чувствовала себя свободной, как птица! Летели по улицам, смеялись, радовались каждому мгновению. Да, мы были наркоманками, но тот вечер стал для нас незабываемым! Ведь выпускной – это не каждый день!

Я благодарна своему другу, который пристроил мне эту маляву. Без него этот вечер был бы совсем не таким бодрым и ярким. Возможно, это было одноразовое приключение, но наши впечатления на всю жизнь!